Музика для душі. У Києві вп’яте пройшов конкурс християнської авторської пісні

Яскравою подією музичного життя столиці став гала-концерт «Пісня року в українському християнстві». 30 квітня 2017 року зі сцени Українського дому, що велично височіє над Європейською площею, лунала якісна сучасна популярна музика.

Талановиті, самобутні, щирі – такими запам’яталися учасники конкурсу пісень-переможців–2016, присвяченого цьогоріч відзначенню 500-ліття Реформації.

Перед повнісінькою глядацькою залою урочисто відкрив вечір Костянтин Шаповалов, генеральний секретар Національного Українського Євангелічного Альянсу – організатора «Пісні року в українському християнстві».

Фіналістами конкурсу стали десять гуртів і окремих виконавців з різних міст України, проте виступило дев’ятеро: «Reallife Band», «Ранкова Зірка», Анастасія Мартиненко, «J-People», «Під небом», «Територія світла», «Манна», «Skeemans Worship», Sarat Kiso. Огранізатори відібрали тих, хто виконує авторські пісні, використовуючи не примітивний музичний матеріал і християнський зміст. Усе інше – досвід, професіоналізм, конфесійна приналежність, географічне походження тощо – було розмаїтим.

Кожен учасник виконав дві пісні, за одну з яких – конкурсну – у фіналі концерту голосували члени журі та глядачі в залі, визначивши переможця піл-на-піл. До складу журі увійшли Роман Коляда (піаніст-імпровізатор, композитор, виконавчий продюсер «Воскресіння. Живе радіо»), Віталій Кириченко (фронтмен гурту «Нумер 428»), християнські виконавці Наталія Гінкул та Роман Ващук, Віктор Скуратовський (режисер, кліпмейкер, екс-учасник гурту «Друга ріка»), В’ячеслав Рибіков (музикант, композитор, виконавець, фіналіст «Голосу країни»).

Наприкінці гала-концерту член журі Наталія Гінкул згадала про складність вибору лише одного переможця. Хіба можна сказати, що якась квітка у саду найкраща? Усі вони різні – і усі гарні. І все ж конкурс є конкурс: переможцем номінації «Пісня року в українському християнстві» за 2016 рік став гурт «Манна» з Тернополя.

«Це вже п’ятий гала-концерт, – розповідає пастор Костянтин Шаповалов. – Метою є популяризувати музику, що прославляє Бога, веде людей до прославлення і поклоніння. За п’ять років ми просунулися вперед у цьому напрямку, і сьогоднішній вечір, я вважаю, пройшов непогано. Дуже помітно зросли і професіоналізм, і технічне оснащення учасників.

Я хотів би, щоб гарних гуртів і виконавців було більше – нам не так легко їх вишукувати. Хотілося б, щоб черга учасників стояла! Бажаю зростати професійно і сміливіше працювати у напрямку християнської музики. Вона має непоганий шанс бути частиною світської культури, для цього просто потрібно рухатись. Ось навіть сьогодні я тут чув декілька гуртів, які достойні бути представлені на теле- і радіоканалах».

Руслан Кухарчук, президент Асоціації журналістів, видавців і мовників «Новомедіа», вже не вперше є серед глядачів «Пісні року в українському християнстві». Він зазначає:

«Для розвитку обов’язково потрібне певне змагання. Перша мета людей, які тут зібралися – це прославити Бога своїм талантом. А ось змагання спонукає розвиток не просто індустрії християнської популярної музичної творчості, а саме її культури. Наприклад, у Сполучених Штатах існує такий жанр, як госпел, і він представлений на основних пісенних конкурсах, тобто є частиною музичної масової культури. У нас християнська музична культура – поки що певне субкультурне явище. Але яскрава професійна сучасна музика про віру, про Христа, про Святе Письмо насправді має величезну кількість послідовників і пошановувачів. Тому такі конкурси сприяють розвитку.

Сьогодні у християнських музикантів значно кращі перспективи бути почутими, ніж це було 10–15 років тому. Через інтернет кожна група, якщо вона талановита, може знайти свого слухача. Навіть якщо телевізійні продюсери скажуть «ні, для нас ця музика не є форматною», а в ютубі вона набере 500 тисяч переглядів, її візьмуть на телеканал, бо є об’єктивна оцінка аудиторії. І я би порекомендував молодим виконавцям починати з радіостанцій – це легше, ніж телеканали, для яких треба знімати дуже якісни відеокліпи».

Майбутній священик Римо-Католицької Церкви, диякон Микола Бистрицький з міста Бар Вінницької області – фіналіст цьогорічного гала-концерту.

«Музиканти захотіли взяти участь у конкурсі, – розповідає фронтмен гурту «Під небом» про своє рішення виступити, – а як диякон, я маю служити людям. І мені приємно бути тут з моїми людьми.

Вражає різноманіття представленої на конкурсі музики. Так і має бути – кожна музика до свого місця. Навіть якщо хтось закидає, що церква нібито йде на поводі у прихожан, дає те, що їм подобається, – це непогано, якщо наша мета – славити Бога, проголошувати Радісну Звістку. А християнським виконавцям я б радив не боятися і не здаватися. Падати, вставати і знову продовжувати те, що ви робите».

«Мені цікаве усе, що стосується музики, від кожного учасника я узяв щось корисне, – ділиться глядацькими враженнями Ігор Мурашко, музикант групи прославлення громади Християн Віри Євангельської «Церква Любові та Істини» в Києві. – Найбільше мені сподобався гурт «Під небом» з піснею «Слухай Батька», я віддав їм свій голос. Є дуже цінним, що ми, такі різні, робимо прекрасну Божу справу.

Я теж пробую творити музику. Якщо буде на то воля Божа, напишу власні пісні – я вже називаю їх шедеврами: оскільки усе, що творить Бог, є прекрасним, ті пісні від Бога і про Бога стануть дивовижним подарунком, яким зможуть насолодитися люди».

Олексадра Зуєва, музикант групи прославлення «Gloria» при парафії римо-католицької церкви Воздвиження Святого Хреста в Києві: «Враження від сьогоднішнього концерту незабутні, я просто в захваті від професійного рівня музикантів. Але не це головне. Найголовніше, що я побачила різноманіття християнської музики в Україні, яка є, яка дійсно жива і різнобарвна. Техно, рок, реге, ліричні пісні, які звучали би як фонова музика в кафе... Ця християнська музика може знайти собі місце у кожному аспекті нашої дійсності!

Пісні, які я сьогодні почула, зачіпають серце, адже вони авторські. У них є глибокі роздуми про життя, про Бога, порухи душі, вона не є просто набором слів. Музика, яку сам зродив і вилив на світ, сам виконав – вона по-особливому звучить і сприймається зовсім по-іншому. Але я вважаю, що виконавці неправі, коли тисячу разів повторюють «Ісус», «Господь». Ім’я Бога занадто сакральне, щоб його так знецінювати і робити попсовим».

Довідка: 2013 року Національний Український Євангелічний Альянс започаткував номінацію «Пісня року в українському християнстві» з метою розвитку і популяризації музичної християнської культури в Україні, привернення уваги до гідних і талановитих християнських виконавців, а також як платформу для спілкування християнських виконавців різних конфесій і деномінацій.

Ольга Рибачук

Матеріал "Релігія в Україні"